Ласкаво просимо!
Шановні батьки, Ви можете чекати від нашої школи наступне:
- доброзичливу атмосферу, яка сприяє участі Вас у якості партнерів в освіті дитини;
- шанобливе, доброзичливе ставлення з боку працівників школи;
- своєчасне і грамотне реагування на хвилюючі Вас питання;
- інформацію про те, як допомогти дітям виконувати домашні завдання і підтримувати навчання вдома.
Ваша дитина і наша школа потребують Вас!
Для того, щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні, їм потрібні як хороші вчителі, так і повна підтримка з боку родини. Проведені по всій країні дослідження показують, що коли батьки і школа працюють як партнери, діти досягають успіху. Кожен з нас по-різному бере участь , надає підтримку і доповнює освіту дітей. Найелементарніший вид участі сім’ї – це подбати, щоб дитина щодня відвідувала школу, добре висипалась, з’їла корисний для здоров’я сніданок. Якщо у батьків є достатньо енергії та часу для добровільної допомоги в школі або для роботи з батьківським комітетом, це є цінним внеском у роботу школи.
Як краще всього брати участь в освіті дитини?
Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів – приділяти велику увагу успіхам у навчанні.
Познайомтесь з ідеями, які Ви можете включити в сімейний розпорядок
- Щодня читайте разом з дитиною;
- знайте, що вивчає Ваша дитина. Вивчіть щось нове самі;
- дитина повинна знати, що Ви чекаєте від неї старанності в навчанні.
Підтримуйте звя’зок зі школою
- Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з класним керівником дитини;
- систематично перевіряйте домашні завдання, успіхи в навчанні, відвідування школи;
- реагуйте на всі повідомлення зі школи;
- беріть участь у шкільних зборах, заходах і зустрічах з учителями.
Допомагайте школі
- Допомагайте вчителям знаходити індивідуальний підхід до Вашої дитини;
- якщо у Вас є час, допомагайте класному керівнику.
Станьте активними батьками
- Будьте обізнані про закони з питань освіти;
- беріть активну участь в роботі батьківського комітету школи, класу;
- вивчайте літературу з психології, педагогіки, фізіології, що відповідає віку дитини.
Золоті правила
- Знайте шкільні правила;
- відвідуйте батьківські збори;
- активно беріть участь у шкільному житті дитини;
Поради батькам у вихованні дитини
У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За дев`ять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін – сім'ї та школи.
Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.
На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем.
Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.
Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.
Якщо твої наміри на рік – сій жито,
на десятиліття – сади дерево,
на віки – виховуй дітей
(Народна мудрість)
]
Дев'ять фраз, які не треба говорити дитині
Усім батькам відомо: виховання дитини - заняття непросте. Треба увесь час контролювати свої емоції, оскільки діти хоч і є квітами життя, але час від часу вони можуть викликати в нас і негативні емоції, такі як злість, роздратування, розчарування і так далі. Проте якщо батьки хочуть виховувати дитину правильно, то їм завжди слід контролювати свої емоції. І ось психологи вирішили скласти список з дев'яти гірших фраз, які батьки найчастіше говорять своїм дітям.
Залиш мене в спокої!
Варіації цієї фрази можуть бути різними - зокрема, "відстань від мене", "не заважай", "я зараз зайнятий" і так далі. Річ у тому, що у дітей в процесі їх розвитку в мозку формуються чіткі моделі взаємовідносин з батьками, і якщо батько або мати очевидним чином ігнорують дитину на користь інших занять, то у дитини згодом підсвідомо складеться модель, що батькам, по суті, немає діла до його інтересів, а це потім гарантовано проявиться, коли він вже стане дорослим.
Ти такий...
Ярлик, повішений на дитину в дитинстві з високою часткою ймовірності вплине на формування його характеру. "Дурнуватий", "Вередливий", "Ледачий", "Безнадійний" - усього цього краще не вживати в спілкуванні з дітьми. І ні в якому разі не можна повторювати такі слова по декілька разів. Психологи також радять обережніше відноситися і до емоційно нейтральних або позитивних ярликів - адже також невідомо які наслідки можуть мати вони.
Не плач
Таким чином Ви даєте зрозуміти, що почуття, із-за яких він плаче, у Ваших очах є незначними. Краще проявити трохи більше чуйності, пояснити, що боятися нічого або, що біль скоро пройде - так дитина знатиме, що Ви на її стороні і Вам не все одно.
Чому ти не можеш бути як твоя сестра (брат)?
Подібні порівняння з сестрою, братом, сусідською дитиною або кимось іншим небезпечні не лише тим, що можуть викликати довгострокову образу, але і тим, що вони в змозі спровокувати реакцію у відповідь - небажання робити те, що Ви хочете - доїдати сніданок, ходити на горщик або щось ще.
Квапся
Не секрет, що у Вас є свої справи, турботи, власний графік, який не дозволяє Вам втрачати час на порожньому місці. Проте прислухайтеся до свого тону, коли Ви говорите це слово (чи його аналоги) - адже Ви фактично примушуєте дитину відчувати свою провину за те, що він заподіює Вам незручності.
Молодець!
Здавалося б - що може бути не так з цією фразою? Проте психологи упевнені, коли за кожен успіх дитини Ви використовуєте одну і ту ж фразу похвали, вона стає знеособленою. Тобто дитина починає сприймати її як деяку механічну відповідь, і знову ж таки на підсвідомому рівні перестає надавати подібним словам яке-небудь значення. Це психологічна тонкість, але краще про неї не забувати, і намагатися заохочувати успіхи дитини по-різному.
10 "золотих правил" виховання щасливих дітей
1.Стимулюйте інтелект дитини.
Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.
2. Формуйте самоповагу.
Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість: одяг, манери;
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.
• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;
• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.
Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.
5. Виховуйте відповідальність і порядність.
Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.
6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.
Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".
Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.
7. У кожної дитини має бути гарний друг.
Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.
9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.
Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах. Нехай якнайр